Проєкт Цивільного кодексу №15150 загрожує антикорупційній інфраструктурі України

Проєкт Цивільного кодексу №15150 загрожує антикорупційній інфраструктурі України

Аналітики системи YouControl опублікували розгорнутий юридичний розбір проєкту Цивільного кодексу №15150, який Верховна Рада підтримала у першому читанні 28 квітня 2026 року — 254 голосами та, за оцінкою hromadske, фактично «за 22 хвилини». Детальний аналіз документа опубліковано на сайті femida.ua.

Фахівці виявили чотири блоки норм, які системно загрожують відкритості даних і журналістиці розслідувань. Стаття 328 запроваджує «право на забуття» через розмите поняття «втрати суспільного інтересу» — без закритого переліку винятків, передбаченого статтею 17(3) GDPR. Статті 345 і 353 поширюють «право на приватність цифрового образу» на юридичних осіб, що суперечить самій природі GDPR і фактично унеможливлює KYC та AML-перевірки без згоди самої компанії. Стаття 336 обумовлює формування аналітичних досьє з відкритих реєстрів згодою суб'єкта — ставлячи під удар системи YouControl, OpenDataBot, Bihus.Info та «Слідство.Інфо». Нарешті, стаття 337 запроваджує «право на інформаційний спокій», яке, на думку аналітиків, стане новим інструментом SLAPP-позовів проти журналістів і антикорупційних активістів.

Усі чотири блоки суперечать acquis ЄС — GDPR, AML-директивам і Anti-SLAPP Директиві 2024/1069, імплементувати яку Україна зобов'язана до 2027 року.

До другого читання залишається менше місяця. YouControl закликає парламент виправити критичні норми: замінити «втрату суспільного інтересу» закритим переліком підстав за зразком GDPR, вилучити юридичних осіб зі сфери захисту цифрового образу, додати концепцію «законного інтересу» для обробки відкритих даних і обмежити «інформаційний спокій» виключно трудовими відносинами.

 

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Що робити, якщо орган місцевого самоврядування не підписує договір оренди землі: аналіз спору із Київською міською радою

В Україні оренда землі — звична практика. Часто мова йде про земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності, тобто належать місту або громаді. Передати таку землю в оренду може лише відповідна міська, сільська чи селищна рада. Але навіть після всіх погоджень трапляються випадки, коли відповідна рада просто не підписує договір. Що тоді робити?